Наукова конференція в Житомирі

Кожна наукова конференція є важливою для науковців. Оскільки встановлюються наукові контакти, учасники мають змогу обмінятись новими ідеями, та й загалом сам виступ це перевірка свого інтелектуального потенціалу. Для мене особисто конференції в Житомирі стали традицією, оскільки їх проводить моя давня приятелька Рожнова Тетяна Євгенівна, завідувач центру довузівської підготовки, викладач магістратури з управління навчальними закладами. Кафедра методики викладання навчальних предметів та освітнього менеджменту була співорганізатором конференції. Тема конференції «Наукові підходи в управлінні навчальними закладами». Вона відбулась 28 квітня 2015 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Напрями роботи конференції:

· наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами;

· управління навчальними закладами на засадах інноваційних технологій;

· інформаційне забезпечення управління навчальними закладами;

· реалізація теоретико-практичних засад акмеології у професійній підготовці майбутніх керівників навчальних закладів;

· проблема реалізації лідерських якостей у процесі професійної діяльності керівників навчальних закладів;

· попередження та вирішення конфліктів у діяльності керівників навчальних закладів

Моя тема виступу на пленарному засіданні була «Використання аналізу в управлінні навчальним закладом». Тема дуже актуальна, оскільки більша частина проблем наступаючого століття буде вирішуватися на рівні розвитку здібностей людей виробляти, накопичувати і використовувати знання. Роль аналітичної складової в обробці інформації буде неухильно зростати. Країні потрібні нові покоління кваліфікованих аналітиків, яких поки ніде не готують. А директору постійно треба використовувати методи аналізу для реалізації управлінських функцій.

Ю.В. Курносов наголошує, що аналітична діяльність нерозривно пов'язана з процесом інтелектуального дорослішання людства. Починаючи з античних часів, нею займалися найкращі і передові розуми всіх народів. Стародавні філософи, вчені середньовіччя і епохи Відродження, енциклопедисти Нового часу, творці індустріального суспільства і новітніх інтелектуальних технологій XX століття - хто вони? Насамперед, це високорозвинені особистості, схильні до стадного мислення, подвижники думки і духу, це стихійні або свідомі системники, які вміють вирощувати нову якість наявної інформації, робити прорив у нову. Знаючи ціну цим якостям, правителі і політики прагнули звернути інтелектуальну міць цих людей на службу своїм інтересам. Багато аналітиків і самі піднімалися до рівня керівників держав, урядів, великих політичних або економічних структур.

Більша частина проблем наступаючого століття буде вирішуватися на рівні розвитку здібностей людей виробляти, накопичувати і використовувати знання. Роль аналітичної складової в обробці інформації буде неухильно зростати. Країні потрібні нові покоління кваліфікованих аналітиків, яких поки ніде не готують.

Аналіз як метод глибоко досліджений у працях Ю. В. Курносова і Ю. П. Конопатова, Ю. П. Сурміна. В освіті метод аналізу теоретично обґрунтований В. І. Бондарем, Ю. А. Конаржевським, Ю. А. Шубіним, Н. В. Москаленко.

Типологія аналізу народилась і найбільш розвинулась у математиці та економіці. Вагомість поняття аналіз підкреслює той факт, що на його основі були створені цілі наукові напрями, як називають дослідники, – “метасистеми”: канонічний математичний, теоретико-ймовірносний, статистичний, логічний, експертний, лінгвістичний, концептуальний.

У наукових та практико-орієнтованих дослідженнях послуговуються аналізом: порівняльним, перспективним, векторним, морфологічним, аспектним, функціональним, порівняльно-критеріальним, причинно-наслідковим, стратегічним, параметричним, тематичним і підсумковим дискримінантним, порівняльним, семантичним, теоретико-ігровим моделюванням, ресурним, кореляційним, прагматичним, праксеологічним, аксіологічним, ситуаційним, прогностичним, рекомендаційним, програмно-цільовим.

Під час конференції відбулась зустріч з ректором університетом Саухом Петром Юрійовичем, професором, доктором філософських наук. Результатом зустрічі був підписаний договір про співпрацю з нашим обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти, на основі якого магістранти зможуть проходити практику у нашому інституті.