ВИСТУП НА ЗАСІДАННІ ШКОЛИ ОСВІТНЬОГО МОНІТОРИНГУ

Сучасний етап модернізації освіти зумовлює пошук шляхів до підвищення професійної компетентності працівників методичних служб. Економія бюджетних коштів стимулює до пошуку регіональних моделей динамічного розвитку компетенцій педагогічних працівників. З цією метою при Тернопільському ОКІППО створена Школа освітнього моніторингу, в якій беруть участь методисти РМК, які відповідають за моніторингові дослідження.

Модернізація освіти ставить нові завдання перед системами управління освітою, серед яких: перехід у режим неперервності підвищення кваліфікації педагогічних працівників; зміна структури управління; забезпечення наступності; перетворення знань в інтелектуальний продукт; максимальне розвантаження змісту освіти; дотримання принципу людиноцентризму; прищеплення молодому поколінню вміння цінувати людське в людині, навчити любити людей та жити з ними в злагоді; послаблення вертикальних і горизонтальних зв'язків в управлінні; розвиток механізмів внтрішкільного моніторингу.

Актуальність моніторингових досліджень зросла і з введенням у дію Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, оскльки серед напрямів оцінювання представлено такий:

дієвість внутрішнього моніторингу навчальних досягнень (розвитку) учнів (вихованців) (для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів);

У зв’язку з цим, інноваційні функції методиста визначаємо як це напрями методичної діяльності, спрямовані на пошук нових форм та методів роботи, що забезпечуватимуть впровадження освітніх реформ та підтримуватимуть задоволеність педагогів з приводу отримання сервісних послуг.

Сьогодні на слуху нові форми діяльності методичних служб, зокрема такі як методичний сервіс та методична послуга. Методичний сервіс – певний комплекс послуг, що надається методичної службою, пов'язаний з реалізацією головних цілей освіти, здійсненням її місії на регіональному рівні; як організована, цілеспрямована, системна методична діяльність з задоволення освітніх запитів педагогів з урахуванням принципів відкритої освіти (Л. Колосова). Методичну послугу можливо визначати як: діяльність фахівців із задоволення інформаційно-освітніх потреб у зростанні професійної кваліфікації педагога та дефіциту його професійної компетенції; результат безпосередньої взаємодії суб’єктів освітньої системи з методистами, а також особистої методичної діяльності із задоволення потреб їхньої професійної кваліфікації.

На сьогодні розрізняють такі види методичного сервісу: інформаційний: навчально-методичний; дослідницький; соціально-психологічний; експертно-аналітичний; ресурсний (Л. Колосова -Теорія та методика управління освітою, № 8, 2012 р. ). Кожен з цих видів сервісу має свою специфіку та зміст, однак їх всіх об’єднує один концепт: методист стає порадником та консультантом вчителя та керівників школи, виконуючи їх запити на відповідні послуги.